02.01.2016
Історія цукру сягає своїм корінням на декілька тисячоліть назад в Індію та Китай. Першою визначною датою в історії цукру можна рахувати 510 рік до нашої ери, коли солдати перського імператора Харіуса побачили цукрову тростину, яка росла на берегах Індійських річок. Вони назвали її тростиною, яка виробляє мед без бджіл. Значно пізніше тростину почали вирощувати в Персії, а потім араби привезли її в Єгипет.
В VI столітті нашої ери практика збору цукрової тростини та його варки для отримання кристалічного цукру була широко розповсюджена. Через 600 років, коли Марко Поло відвідав Китай, він бачив процвітаючі цукрові фабрики. В середині XV століття цукрові фабрики існували на Мадейрі, на Канарських островах, на острові Сент-Томас. Вони постачали Європу цукром до XVI століття поки цукрові фабрики поширились по всій тропічній частині Південної Америки.
Іншою сировиною для виробництва цукру являється цукровий буряк. Він не використовувався для виробництва цукру до другої половини XVIII століття, доки Марграф в Берліні не відкрив спосіб вилучення цукру з буряка. Поштовхом для розвитку виробництва цукру з цукрового буряка послужили історичні події початку XIX століття. Після перемоги адмірала Нельсона в 1805 році, почалась блокада континентальної Європи. Континент був відрізаний від поставок тростинного цукру. Наполеон, який знав про новий спосіб виробництва цукру, в 1811 році приймає рішення про те, що цукровий буряк в подальшому буде сировиною для виробництва цукру в Європі. З того часу цукровий буряк та цукрова тростина почали розвиватися паралельно, як правило конкуруючи між собою.
В середині століття цукор по ціні та використанні прирівнювався до перцю. Наприклад, англійський король Генріх III в 1226 році мав великі труднощі з покупкую 3 фунтів цукру для бенкету.