23.07.2021
Зважаючи на історію з минулотижневим штрафом на 326 мільйонів гривень «Новій пошті» за неподані вчасно документи при перевірці скарги про пошкодження посилки вартістю 500 гривень, ми, напевно, мали б бути вдячні якомусь чиновнику Антимонопольного комітету України за проявлений гуманізм по відношенню до нашого підприємства – лише 68 мільйонів штрафу в подібній по суті ситуації. А міг би ще раз подивитись на стелю і написати в рішенні 168 мільйонів чи мільярдів.
Можна б було продовжити далі жартувати, але, на жаль, подібні історії це не якесь виключення, а сумна щоденна реальність ведення бізнесу в Україні, коли сотні чиновників з десятків контролюючих органів, користуючись недолугим законодавством, мають можливість тероризувати платників податків надуманими штрафами, безпідставним блокуванням роботи чи й порушенням кримінальних справ.
Ми не будемо вдаватись до детального аналізу абсурдності згаданого рішення, хоча одним з висновків юристів АМКУ про можливість технологічного процесу в цукровому виробництві без бурякопереробного цеху ми обов’язково поділимось з технологами підприємств галузі та європейськими колегами.
Проте, наведемо тільки один абзац з інформаційного повідомлення АМКУ, в якому буквально в кількох реченнях сформулювано всю суть рішення, а також засадничі принципи та методи діяльності АМКУ та решти десятків контролюючих і перевіряючих органів в Україні:
“Дії ТОВ «Радехівський цукор» Комітетом визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. На відповідача накладено штраф у розмірі 68 мільйонів гривень. Водночас слід зазначити, що згадана концентрація не призвела до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках”.
Тобто, АМКУ визнає, що дії підприємства не призвели і могли призвести до хоч якихось наслідків, а штраф в розмірі якихось там 68 мільйонів гривень накладений за невчасне та необхідне на думку некомпетентного чиновника подання документів.
В принципі, це все, що можна сказати про розпіарене АМКУ рішення по ТОВ «Радехівський цукор», а також про існуючі умови розвитку бізнесу в Україні, практичні результати регулярних інвестиційних форумів за участю перших осіб держави та справедливість перебування України на 127 місці серед 180 країн світу за індексом економічної свободи.